Біль у грудному відділі хребта

Що таке грудний відділ хребта?

Грудний відділ складається з дванадцяти хребців. До них прикріплюються ребра, які разом із грудиною формують грудну клітку. Через таку будову цей відділ стабільніший і менш рухливий, ніж шия або поперек.

Джерелом болю можуть бути м’язи й фасції, суглоби між хребцями, суглоби ребер, диски, самі хребці, нервові корінці, спинний мозок, плечовий пояс або внутрішні органи.

Тому фрази «болить грудний хребет» самої по собі недостатньо, щоб зрозуміти причину. Важливо з’ясувати, чи залежить біль від руху, дихання, навантаження, положення тіла, прийому їжі — та чи є неврологічні або загальні симптоми.

Як може проявлятися біль у грудному відділі?

Біль буває ниючим, тягнучим, пекучим, гострим, колючим, стискаючим або оперізувальним. Іноді людина відчуває локальний біль над одним хребцем, простріл уздовж ребра або скутість після сну й тривалого сидіння.

Симптом може посилюватися після роботи за столом, при повороті тулуба, русі руками, піднятті ваги, глибокому вдиху, кашлі, фізичному навантаженні або в певному положенні лежачи.

Додаткові ознаки мають особливе значення. Оніміння смугою навколо тулуба може вказувати на нервовий корінець, а слабкість у ногах і порушення ходи — на можливе ураження спинного мозку. Задишка, біль у грудях, температура або нудота — привід оцінювати не лише хребет.

Якщо дискомфорт зосереджений переважно у верхній частині спини, корисно відрізнити його від болю між лопатками, який часто пов’язаний із м’язами, шиєю або плечовим поясом.

Найчастіші м’язово-скелетні причини

Тривале статичне навантаження

Робота за комп’ютером, керування автомобілем, користування телефоном або тривале перебування в одному положенні перевантажують м’язи грудного відділу та плечового поясу. Такий біль зазвичай наростає протягом дня, залежить від пози, відтворюється натисканням і зменшується після руху чи відпочинку.

Проблема не завжди в «поганій поставі». Навіть зовні правильне положення стає втомливим, якщо утримувати його нерухомо багато годин. Для спини важливіша регулярна зміна пози, ніж ідеальне вирівнювання.

Незвичне фізичне навантаження

Біль може з’явитися після силового тренування, підтягувань, веслування, перенесення важкого, тривалого прибирання або сильного кашлю. Часто він посилюється при русі тулуба чи рук і поступово зменшується.

Раптовий локальний біль після невеликого навантаження в людини з остеопорозом не варто автоматично списувати на розтягнення м’язів — спершу потрібно виключити компресійний перелом.

Суглоби грудного відділу та ребер

Ребра з’єднуються з хребтом невеликими суглобами. Їхнє подразнення дає локальний біль біля хребта, який посилюється при повороті, глибокому вдиху, кашлі або натисканні.

Шийно-грудний перехід і плечовий пояс

Біль із нижньої частини шиї здатен поширюватися у верхній грудний відділ. Якщо разом із ним є біль у шиї, віддача в руку, оніміння пальців або слабкість кисті, лікар оцінює стан шийних нервових корінців.

Проблеми плечового суглоба або руху лопатки також можуть відчуватися як біль у верхній частині спини — особливо якщо симптом посилюється при підніманні руки або лежанні на одному боці.

Протрузія, грижа та грудна радикулопатія

Диски грудного відділу можуть мати дегенеративні зміни, протрузії або грижі. Але сама знахідка на МРТ ще не доводить, що саме вона викликає біль.

Протрузія міжхребцевого диска нерідко буває випадковою знахідкою. Її значення зростає, якщо вона контактує з нервовим корінцем чи спинним мозком і відповідає симптомам та результатам огляду.

Грудна радикулопатія трапляється рідше за шийну чи поперекову. Вона може проявлятися:

• пекучим, стріляючим або «електричним» болем;
• болем смугою від хребта навколо ребра до грудей чи живота;
• онімінням, поколюванням або підвищеною чутливістю в цій смузі;
• посиленням при кашлі, чханні чи натужуванні.

Схожий оперізувальний біль трапляється й при оперізувальному герпесі, захворюваннях ребер, плеври, серця, стравоходу чи органів живота. Тому діагноз ніколи не ставлять лише за напрямком болю.

Загальні принципи ураження нервового корінця докладніше описані в матеріалі про радикулопатію.

Коли потрібно думати про ураження спинного мозку?

Мієлопатія — це порушення функції спинного мозку. У грудному відділі вона може виникати через значне звуження хребтового каналу, велику грижу, пухлину, інфекцію, травму чи інший процес.

На можливу грудну мієлопатію вказують:

• слабкість або важкість в одній чи обох ногах;
• невпевнена, скута або незвично «дерев’яна» хода;
• часті спотикання;
• відчуття, що ноги гірше слухаються;
• оніміння нижче певної лінії на тулубі;
• відчуття «пояса» навколо грудної клітки або живота;
• порушення координації;
• зміна контролю сечовипускання або кишківника.

Такі прояви не варто пояснювати звичайним м’язовим спазмом. Вони потребують швидкої медичної оцінки та візуалізації спинного мозку.

Компресійний перелом грудного хребця

Компресійний перелом виникає, коли тіло хребця стискається й частково втрачає висоту. Ризик підвищений при остеопорозі, у старшому віці, після попередніх переломів, при тривалому застосуванні засобів, що послаблюють кісткову тканину, при онкологічному ураженні кісток або після травми.

При ослабленій кістковій тканині перелом іноді виникає навіть після незначного падіння, різкого нахилу, кашлю чи підняття ваги.

Можливі ознаки:

• раптовий локальний біль над хребтом;
• виражена болючість при натисканні на конкретний хребець;
• посилення під час стояння, ходьби чи зміни положення;
• поступова зміна постави при множинних переломах;
• неврологічні симптоми, якщо ушкодження зачіпає хребтовий канал.

Новий гострий біль у людини з відповідними факторами ризику — підстава для огляду та вирішення питання про візуалізацію.

Інші причини з боку хребта

Запальні захворювання

Запальний біль у спині частіше починається поступово в молодому віці, супроводжується ранковою скутістю, покращується після руху і гірше реагує на тривалий спокій. Можливі нічні пробудження, біль в інших ділянках хребта, запалення суглобів, очей, шкіри чи кишківника.

Сам по собі біль лише в грудному відділі не підтверджує запальне захворювання, але характерна сукупність симптомів — підстава для подальшої оцінки.

Інфекція

Інфекційне ураження хребців, диска чи навколишніх тканин трапляється рідко. Ризик вищий при імунодефіциті, нещодавній тяжкій інфекції, інвазивних процедурах, ін’єкційному вживанні наркотиків та деяких хронічних захворюваннях.

Підозру підсилюють температура, озноб, постійний прогресуючий біль, виражена локальна болючість і загальне погіршення стану. Але відсутність температури не виключає інфекцію повністю.

Пухлинне ураження

Біль у хребті в людини з поточним або перенесеним онкологічним захворюванням потребує уважної оцінки. Особливо важливі прогресуючий постійний біль, нічні пробудження, локальна болючість, схуднення, корінцевий біль, слабкість, порушення ходи або тазових функцій.

Здавлення спинного мозку пухлинною тканиною — невідкладний онкологічний стан, оскільки затримка може призвести до стійкого неврологічного дефіциту.

Деформації хребта

Сколіоз або посилений кіфоз можуть змінювати розподіл навантаження, але не кожна деформація викликає біль. Вираженість змін на рентгені не завжди відповідає інтенсивності симптомів.

Раптова поява деформації, зменшення зросту, локальний біль або швидке прогресування потребують окремої оцінки, зокрема щодо переломів.

Коли біль може походити не від хребта?

Біль у грудній частині спини іноді буває відбитим: джерело розташоване у внутрішньому органі, а відчувається воно в спині.

Серце

Серцевий стан може проявлятися тиском, стисканням, печінням або тяжкістю в грудях із поширенням у спину, руки, шию чи щелепу. Можливі задишка, холодний піт, нудота, запаморочення або незвична слабкість.

Аорта

Гостре ураження аорти може спричинити раптовий надзвичайно сильний біль у грудях або верхній частині спини. Можуть додаватися непритомність, холодний піт, задишка, слабкість кінцівок, порушення мовлення або інші неврологічні симптоми.

Легені та плевра

Плевральний біль зазвичай гострий і посилюється при вдиху, кашлі чи чханні. Він може віддавати в плече або спину. Температура й кашель можуть вказувати на інфекцію.

Раптова задишка, біль у грудях або верхній частині спини, що посилюється на вдиху, прискорений пульс, непритомність чи кашель із кров’ю можуть бути ознаками тромбоемболії легеневої артерії.

Стравохід та органи верхньої частини живота

Печіння за грудиною, кислий присмак і зв’язок із їжею чи положенням лежачи можуть вказувати на проблему стравоходу. Біль із верхньої частини живота іноді віддає під праву лопатку або в середню частину спини. Значення мають нудота, блювання, температура, жовтяниця та болючість живота.

Оперізувальний герпес

Односторонній пекучий або колючий біль смугою вздовж ребра може передувати висипу. Шкіра стає дуже чутливою, а через кілька днів з’являються згруповані пухирці.

Як лікар встановлює причину?

Лікар уточнює, коли і як почався біль, чи була травма або незвичне навантаження, де саме болить, чи поширюється симптом уздовж ребер, у груди або живіт, чи змінюється він при русі, натисканні, вдиху, кашлі або прийомі їжі.

Також важливо з’ясувати, чи є оніміння, поколювання, слабкість, скутість у ногах, порушення ходи, зміни сечовипускання, біль у грудях, задишка, температура, висип, схуднення, остеопороз або онкологічне захворювання в анамнезі.

Під час огляду оцінюють загальний стан, дихання, пульс, тиск, температуру, шкіру, форму та рухливість хребта, ребер і плечей, локальну болючість, силу, чутливість, рефлекси, координацію та ходу.

Не кожен біль у цій зоні належить лише до неврології. Залежно від клінічної картини може знадобитися сімейний лікар, травматолог, кардіолог, пульмонолог, гастроентеролог, ревматолог, онколог або спінальний хірург.

Коли потрібні МРТ, КТ або рентген?

Гострий біль без тривожних симптомів

Якщо біль почався нещодавно, немає травми, ознак радикулопатії чи мієлопатії, а онкологічні або інфекційні ризики відсутні, рутинна візуалізація грудного відділу часто не потрібна на першому етапі.

МРТ грудного відділу

МРТ без контрастування зазвичай є основним методом, якщо є підозра на структурне здавлення нервового корінця або спинного мозку.

МРТ частіше потрібна при:

• слабкості, порушенні ходи або координації;
• стійкому онімінні чи чутливому рівні на тулубі;
• грудній радикулопатії або мієлопатії;
• порушенні тазових функцій;
• прогресуванні симптомів;
• підозрі на пухлину, інфекцію або запальний процес;
• неефективності обґрунтованої консервативної тактики, якщо результат може змінити лікування.

При підозрі на інфекцію, пухлинне чи запальне ураження лікар може обирати МРТ із додатковим контрастуванням.

Рентген і КТ

Рентген може бути початковим дослідженням при підозрі на компресійний перелом, особливо після низькоенергетичної травми, при остеопорозі або у старшому віці. КТ краще деталізує кісткові структури й застосовується після травми, для уточнення перелому, кісткової деструкції або деформації.

Обстеження поза хребтом

Якщо клінічна картина вказує на серце, легені, судини або органи живота, потрібні відповідні дослідження. МРТ грудного хребта не замінює оцінку серця при стисканні в грудях і не виключає тромбоемболію при раптовій задишці.

Як лікують біль у грудному відділі?

Лікування залежить від встановленої або найбільш імовірної причини. При м’язово-скелетному болю без тривожних симптомів підхід може включати:

• пояснення механізму симптомів і прогнозу;
• збереження посильної активності;
• тимчасове зменшення навантажень, які різко провокують біль;
• регулярну зміну положення під час роботи;
• поступове відновлення рухливості грудного відділу, плечей і ребер;
• поступове зміцнення м’язів спини, плечового поясу та тулуба;
• реабілітацію або фізичну терапію за показаннями;
• корекцію сну, стресу та страху руху;
• контроль болю без хаотичного й надмірного прийому препаратів.

При радикулопатії важливо стежити за чутливістю і функцією нервового корінця. При мієлопатії, значному переломі, пухлинному чи інфекційному ураженні тактика може включати термінове спеціалізоване лікування.

Масаж або ручні методи можуть тимчасово зменшити м’язову напругу, але не лікують компресію спинного мозку, перелом, інфекцію чи захворювання внутрішнього органа.

Що можна зробити самостійно?

Домашні заходи доречні, якщо біль схожий на м’язово-скелетний, немає значної травми, задишки, болю в грудях, температури та неврологічних симптомів.

• Регулярно змінюйте положення тіла й не сидіть нерухомо кілька годин.
• Додавайте короткі прогулянки та м’які рухи в комфортному діапазоні.
• Тимчасово зменшіть активність, яка спричинила загострення, але не переходьте до тривалого постільного режиму.
• Не виконуйте рухи через гострий простріл, наростаюче оніміння або слабкість.
• Не намагайтеся силою «вправити» хребці або постійно домагатися хрусту.
• Не робіть агресивний масаж після травми або при локальній болючості над хребцем.
• Перевірте робоче місце, але не утримуйте одну «ідеальну» позу весь день.
• Записуйте, що провокує біль і які додаткові симптоми виникають.

Самодопомогу потрібно припинити, якщо з’являються слабкість, порушення ходи, оніміння тулуба, зміни сечовипускання, температура, задишка, біль у грудях або різке погіршення стану.

Типові помилки пацієнтів

• Називати будь-який біль остеохондрозом. Джерелом можуть бути м’язи, ребра, нервові структури, перелом або внутрішній орган.
• Лікувати лише знахідку на МРТ. Протрузія чи дегенеративні зміни можуть бути випадковими.
• Ігнорувати симптоми в ногах. Слабкість, порушення ходи й рівень оніміння на тулубі можуть вказувати на спинний мозок.
• Не враховувати ризик остеопорозу. Новий локальний біль після невеликого навантаження іноді виявляється переломом.
• Робити МРТ при кожному епізоді. Без тривожних симптомів рання візуалізація не завжди допомагає.
• Силою «хрустіти» грудним відділом. Агресивні маніпуляції не усувають причину болю.
• Довго лежати без руху. При звичайному м’язово-скелетному болю це часто лише посилює скутість.
• Ігнорувати задишку або стискання в грудях. Ці симптоми не можна лікувати лише як проблему хребта.
• Відкладати звернення при онкологічному анамнезі та прогресуючому болю. У такій ситуації потрібна цільова оцінка.

Профілактика та зменшення ризику повторення

Профілактика болю в грудному відділі залежить від причини. Якщо йдеться про м’язово-скелетне перевантаження, найкраще працює не одна «правильна поза», а поєднання руху, поступового зміцнення та розумного керування навантаженням.

• регулярно змінювати положення тіла під час роботи;
• не сидіти нерухомо кілька годин поспіль;
• поступово зміцнювати м’язи спини, плечового поясу та тулуба;
• повертатися до фізичного навантаження поетапно, особливо після перерви;
• уникати різких ривків і агресивних маніпуляцій із грудним відділом;
• стежити за сном, відновленням і рівнем стресу;
• не ігнорувати новий локальний біль при остеопорозі або після травми;
• звертатися до лікаря, якщо біль повторюється, прогресує або супроводжується неврологічними симптомами.

Мета профілактики — не «зафіксувати» грудний відділ, а зробити спину витривалішою до звичних рухів, роботи, сидіння та фізичного навантаження.